Добро пожаловать!

Приветствую на нашем блоге!
Приглашаем к сотрудничеству всех кого интересуют конкурсы, проекты, которые связаны с Европейской тематикой!

среда, 26 декабря 2012 г.

Вітаємо Діда Мороза!

Дід Мороз – це істинно наш, слов’янський персонаж, що має давню історію. У переказах наших предків спрадавна існував Мороз – повелитель зимових холодів. У його образі знайшли віддзеркалення представлення стародавніх слов’ян про Карачуна – бога зимової холоднечі. Діда Мороза уявляли в образі старенького низенького зросту з довгою сивою бородою. Цей образ зимового повелителя художньо розвивається і утілюється в російських казках в образах Діда Студенця, Діда Тріскуна, Мороза Івановича, Морозка. Проте, хоча ці морозні діди не були позбавлені відчуття справедливості і співчуття і іноді одаровували тих, що забрідають в їх володіння добрих і працелюбних людей, вони не були пов’язані з приходом Нового року і роздавати подарунки не було їх головною турботою. Також образ міг піти від давніх вірувань у Велеса, який був також Богом Багатства. 6 грудня він сходить по сонячному промінню на Землю і приносить зародки багатства, врожаю, приплоду. Звідси ми і отримали образ бородатого Діда Мороза, який несе подарунки людям! Прообразом сучасного Святого Миколая вважають реальну людину, що мала ім’я Микола, який народився в III столітті в Малій Азії (на березі Середземного моря) в багатій сім’ї і згодом став єпископом. Успадкувавши чималий стан, Микола допомагав бідним, нещасним людям і особливо піклувався про дітей. Після смерті Микола був канонізований. У 1087 році пірати викрали його останки з церкви в Демре, де за життя він служив єпископом, і переправили їх до Італії. Прихожани церкви були так сильно обурені, що вибухнув великий скандал. Поступово зі святого, якого знали і цінували тільки на його батьківщині, Микола став об’єктом шанування всіх християн Західної Європи. Санта Клаус став відомий в Америці з XIX століття. Європейські емігранти образ . голландського Святого Миколи, якого на батьківщині називали Синтер Клаас, перевтілили в американського Санта-Клауса. Сучасного Санту придумав у 1823р. Климент Кларк Мур. Власне, Мур у поемі «A Visit From Saint Nicholasmore», більше відомій як «The Night Before Christmas», першим зобразив Санта Клауса як життєрадісного немолодого ельфа і поселив його в Лапландії. У 1860р. карикатурист Томас Наст уперше намалював його пухкеньким, бородатим дідусем в окулярах, в червоному ковпаку і з люлькою у роті. Існуючий нині зовнішній вигляд Санта Клауса належить пензлю Х. Сандблома — американського художника, що намалював в 1931р. серію малюнків для реклами «Кока-коли». В новий рік у різних країнах чекають свого героя, який зветься по-різному: У Нідерландах (Голландії) – це Sinter Klaas (“Сінтер Клаас”, “Сандеркласс”), який припливає на пароплаві у супроводі чорношкірих слуг і привозить подарункки. У Фінляндії та інших скандинавських країнах популярний – Joulupukki (Йоулупуккі) – “Лісова людина” – “Різдвяний козел” – “Різдвяний дід”). Сучасний образ і легенда багато в чому узяті з американського Санта Клауса. Це теж старий дід із сивим волоссям, пишною бородою і вусами, у червоній куртці з темним шкіряним поясом, штанях і шапці-ковпаку. Обов’язково – окуляри. За легендою, живе на горі Корвантунтурі разом з дружиною Муорі (Марія) та гномами. У стародавні часи ходив під Різдво по будинках (колядував), пригощав слухняних дітей і карав неслухняних (для чого носив із собою різки). У Карелії – Паккайне (“Морозець”), який, на відміну від більшості новорічних персонажів дуже молода людина з пустотливим характером. В Італії – Баббо Натале (що в перекладі означає “Різдвяний дід”). Діти вірять, що він, залишивши свої сани на даху, а через пічну трубу проникає в будинок, де для нього припасено трохи молока і солодощів “для підкріплення”. Крім того до дітей приходить старенька Бефана, яка також у новорічну ніч приходить в будинки через димар і приносить хорошим дітям подарунки, а неслухняним дістається тільки зола. Основний символ польського Нового року і Різдва – Різдвяна зірка. За біблійною легендою, ця зірка осяювала дорогу до немовляти Христа. Тому в ролі Діда Мороза у Польщі виступає Зоряна людина. Раніше в костюм Зоряної людини вбиралися священики і ходили по селах, обдаровуючи жителів гостинцями. Японського Діда Мороза називають Сегацу-сан (що в перекладі означає “Пан Новий рік”). У Швеції два Діди Морози: сутулий дід з шишкуватим носом – Юлтомтен і карлик Юлніссаар. І той, і інший під Новий рік ходять по будинках і залишають подарунки на підвіконнях. У Франції теж два Діди Морози. Одного звуть Пер-Ноель, що означає “Батько Різдво”. Він добрий і приносить дітям в корзині подарунки. Другого звуть Шаланд (Chalande). Цей бородатий дідусь носить хутряну шапку і теплий дорожній плащ. У його корзині заховані різки для неслухняних і ледачих дітей. На Кіпрі Діда Мороза звуть Василь. Діти співають в Різдво такі пісні-прохання: “Святий Василь, щастя подаруй Виконай всі мої бажання! Та буде славне Різдво!” У Країні Басків Діда Мороза звуть Олентцеро. Він одягнений в національний домотканий одяг і носить з собою фляжку хорошого іспанського вина. У Румунії “сніжного дідуся” звуть Мош Джеріле. Він дуже схожий на нашого Діда Мороза. У Монголії Дід Мороз схожий на пастуха. Він одягнений у волохату шубу і велику лисячу шапку. На боці у нього табакерка, кремінь і кресало, а в руках – довгий батіг. В Узбекистані - діти чекають на Кербобо. Він одягнений в смугастий халат і червону тюбетейку. Кербобо їздить на ослику, пов’юченому мішками з новорічними подарунками. У мусульманських країнах на початку травня приходить з подарунками свій дідусь на ім’я Хизир Ільяс. Носить він червоний ковпак, обвитий зеленим шаликом і одягнутий в зелений халат, на якому вишиті квіти. Як в різних країнах звуть новорічних дарувателів можна глянути тут: • в Україні — «Святий Миколай» або «Дід Мороз» • в Азербайджані — «Shaxta Baba» • в Албанії — «Babadimri» • в Афганістані — «Baba Chaghaloo» • у Белорусії — «Зюзя» або «Дєд Мороз» • у Болгарії — «Дядо Коледа» • у Бразилії — «Papai Noel» • у Великій Британії — «Father Christmas» • у Вірменії — «Dzmer Papi» • у В’єтнамі — «Ông già Nô-en» • на Гаваях — Канакалока • у Греції — «Агиос Василис» (Святитель Василій) • у Грузії — «Tovlis papa», «Tovlis babua» • у Данії — «Julemanden» або «Julenissen» • в Єгипті — «Papa Noël» • в Ізраїлі — «Silvester» • в Індонезії — «Sinterklas» • в Іраці та Південеій Африці — «Goosaleh» • в Ірані — «Baba Noel» • в Ірландії — «Daidí na Nollaig» • в Іспанії і Латинській Америці — «Papá Noel» • в Італії — «Babbo Natale» • у Каталонії — «Sinterklaas» • у Китаї — Дун Че Лао Рен • у Латвії — «Ziemassvētku vecītis» • у Литві — «Kalėdų Senelis» • у Нидерландах — «Kerstman» • у Німеччині — «Weihnachtsmann» або «Nikolaus» • у Норвегії — «Julebukk» або «Julenissen» • у Польщі — «Święty Mikołaj» • у Португалії — «Pai Natal» • у Росії — «Дєд Мороз» • у Румунії — «Moş Crăciun» • у Сербії, Чорногорії та Боснії і Герцеговині — «Deda Mraz» • у США та англомовній Канаді — «Santa Claus» • на Тайвані — «Sèng-tàn Ló-jîn» • у Татарстані — «Qış Babay» («Киш Бабай») • у Турції — «Noel Baba» • в Угорщині — «Mikulás» або «Télapó» • у Фінляндії — «Joulupukki» • у Франції та франкомовній Канаді — «Le Père Noël» • у Фрисландії — «Sinteklaas» • у Чехії та Словаччині — «Ježíšek» • у Чілі — «Viejito Pascuero» • у Швеції — «Jultomten» • у Шотландії — «Daidaín na Nollaig»

Комментариев нет:

Отправить комментарий